Eine römische Villa im Barbaricum, 300 km vom Limes entfernt? Erste Forschungsergebnisse zur „Römischen Station“ bei Buzovycja

Oleg Petrauskas; K. Bondar; S. Didenko; M. Avramenko

doi:10.1515/pz-2023-2006

Article

Eine römische Villa im Barbaricum, 300 km vom Limes entfernt? Erste Forschungsergebnisse zur „Römischen Station“ bei Buzovycja

Oleg Petrauskas , K. Bondar , S. Didenko and M. Avramenko

Published/Copyright: June 9, 2023

Published by

Become an author with De Gruyter Brill

Author Information Explore this Subject

From the journal Praehistorische Zeitschrift Volume 98 Issue 1

Zusammenfassung

In den Jahren 2020–2021 wurde bei Buzovycja (Ukraine, Černivci Gebiet) ein Fundplatz klar römischen Ursprungs entdeckt. Erste Feldforschungen im Jahr 2020 ließen bereits die Existenz von Gebäuden vermuten, die nach römischer Bautradition errichtet wurden. Auf der Geländeoberfläche zeichneten sich an mehreren Stellen spezifische architektonische Überreste ab. Solche Anhäufungen enthielten neben den üblichen Funden der Černjachiv-Kultur auch Ziegelstein-, Mörtel- und Steinfragmente. Nach den Ergebnissen einer 2021 durchgeführten geomagnetischen Messung wurde für Probegrabungen eine vielversprechende Anomalie im zentralen Teil der Siedlungsstelle ausgewählt. Die Hauptaufgabe dann erfolgten archäologischen Ausgrabungen bestand darin, den architektonischen Typ des Objekts zu bestimmen und diesen zu datieren. Die Ausgrabung brachte einen Gebäudebereich zu Tage, der aus Ziegeln, Steinen und Kalkmörtel errichtet wurde. Die Breite des Gebäudes betrug ca. 9,3 m, die mögliche Länge kann auf ca. 20 m geschätzt werden. Der freigelegte Gebäudeboden befand sich 1,4 m tief unter dem heutigen Oberflächenniveau und bestand aus mit Kalkstein angereichertem wasserdichtem Estrichmörtel.

Im Nordteil des Gebäudes konnten auf dem Betonboden drei runde Ziegelsteine entdeckt werden, von denen eine an Ort und Stelle fixiert wurde. Stellenweise fanden sich komplette Ziegelblöcke, die bis zu vier Lagen zählten und mittels Kalkmörtel verbunden waren. Im Gebäude konnten eine Reihe von Funden geborgen werden. Dazu zählte Černjachiv-Keramik, Forlimpopoli-Amphoren, Amphorenständer, Glasperlen, eine Eisenkette und weitere Objekte mehr. Die Analyse der Funde und der Gebäudereste erbrachte, dass das Gebäude in spätrömische Zeit datiert (3.– Mitte 5. Jahrhundert n. Chr.). Die geborgenen Reste der Baukeramik und der Mörtel weisen darauf hin, dass es in römischer Architekturtradition errichtet wurde. Das Vorhandensein rechteckiger und runder Ziegelblöcke in einer Zerstörungsschicht deuten darauf hin, dass das Gebäude ein Hypocaustum hatte. Die sonstigen archäologischen Funde aus der Fundstelle Buzovycja-1 gehören hauptsächlich zur Černjachiv-Kultur. Gedeutet wird der Gesamtbefund nach gegenwärtigem Untersuchungsstand als einheimische Siedlung mit in diesem errichteten Gebäude in römischer Bautradition.

Summary

A Roman villa in the Barbaricum, 300 km from the Limes? First research results on the “Roman Station” at Buzovycja.

In 2020–2021 a site of clear Roman origin was discovered near Buzovycja (Ukraine, Černivci region). First field research in 2020 already suggested the existence of buildings that were built according to Roman building traditions. Specific architectural remains have been identified in several places on the surface of the site. In addition to the usual finds of the Černjachiv culture, such accumulations also contained fragments of brick, mortar and stone. According to the results of a geomagnetic survey conducted in 2021, a promising anomaly in the central part of the settlement site was selected for test digging. The main task of the archaeological excavations that followed was to determine the architectural type of the object and to date it. The excavation revealed an area of buildings constructed of brick, stone and lime mortar. The width of the building was about 9.3 m, the possible length can be estimated at about 20 m. The exposed building floor was 1.4 m below today’s surface level and was a „screed“of concrete mortar and limestone. In the central part of the building, three round bricks were discovered on the concrete floor, one of which was fixed in place. Complete blocks of bricks were found in places, with up to four layers and connected with lime mortar. A number of finds were recovered in the building. This included Černjachiv ceramics, Forlimpopoli amphorae, amphora stands, glass beads, an iron chain and other objects. The analysis of the finds and the remains of the building showed that the building dates back to the late Roman period (3^rd – mid 5^th century AD). The salvaged remains of the building ceramics and mortar indicate that it was built in the Roman architectural tradition. The presence of rectangular and round brick blocks in a layer of destruction suggests that the building had a hypocaust. Other archaeological finds from the Buzovycja-1 site belong mainly to the Černjachiv culture. According to the current state of investigation, the overall finding is interpreted as a local settlement with buildings erected in the Roman building tradition.

Резюме

Римська вілла в Бабрбарикумі, за 300 км від лімесу? (перші підсумки досліджень «римської стації» біля Бузовиці).

У 2020–2021 рока експедиція Інститут археології НАН України провела дослідження пам’ятки пізньоримського часу поблизу с. Бузовиця (Дністровський р-н, Чернівецька обл.).

Поселення черняхівської культури на південь від Бузовиці були відомі з 1950-х рр. і в наступні роки вони неодноразово обстежувалися. Наші обстеження в 2014 р. дозволили об’єднати різні „пункти” з черняхівськими матеріалами, в одну пам’ятку „Бузовиця-1”. Поселення розташоване по обох чорноземних схилах невеликої річки (правий доплив Дністра). Загальна площа пам’ятки по обох схилах балки може становити до 60–80 га. В межах черняхівського поселення локалізовано і пункти з матеріалами інших періодів: трипільської культури (V–IV тис. до н. е.), культури Ноа (XIV–XII ст. до н. е.).

Восени 2020 р. на північному схилі балки в центральній частині поселення, вище межі поширення культурного шару (за 200 м від сучасного урізу води) було виявлене скупчення знахідок, яке складалося з гончарної черняхівської кераміки, фрагментів римських амфор, дрібних уламків будівельного розчину та фрагментів плінфи. Із скупчення також походили фібули, цвяхи, деталі спорядження римського виробництва та монети. Детальне обстеження усього схилу на цих горизонталях дозволило зафіксувати ще п’ять схожих скупчень, які містили будівельні рештки римського часу та матеріали черняхівської культури.

Розвідкові роботи надали можливість припускати наявність споруд, побудованих за римськими архітектурними традиціями. Специфічні архітектурні рештки були зафіксовані на поверхні поселення в декількох місцях (виділено шість локацій). Такі скупчення, крім звичайних для черняхівської культури знахідок (кераміка, монети, фібули, намиста, кістки тварин), містили також уламки цегли, вапнякового розчину та каменю.

На підставі картографування цих знахідок в 2021 р. були обрані перспективні ділянки для археологічних розкопок. Деталізація розташування стаціонарних об’єктів була проведена за допомогою магнітного обстеження. За результатами геомагнітних вимірювань на площі 2 га була отримана карта магнітних аномалій. На підставі порівняння її з картою археологічних знахідок була обрана перспективна аномалія, яка складалася з чотирьох магнітних «плям», розташованих впритул одна до одної. Розміри обраної аномалії за даними магнітної зйомки склали 20,4×9,2 м. Аномалія розташована за 200 м вище по північному схилу від струмка і орієнтована по лінії схід-захід (вздовж схилу).

Розкоп площею 2×16 м було закладено вздовж лінії північ-південь з метою отримати поперечний розріз об’єкту. Основне завдання археологічних розкопок становило визначення архітектурного типу об’єкту та його датування. В межах розкопу зафіксовані рештки споруди, яка зведена із застосуванням цегли, каміння та вапнякового розчину. Цегла поділяється на дві великі групи – прямокутну (призматичну) та круглу (циліндри низьких пропорцій). В свою чергу призматична цегла має квадратну або прямокутну форму із різною товщиною. В якості будівельного каменю використовувався місцевий вапняк. Каміння мало різні розміри (максимальні 0,5×0,5×0,6 м), в деяких випадках можна припускати додаткову обробку поверхні. Під час розкопок встановлено також, що споруда сильно пошкоджена під час вибирання будівельних матеріалів в наступні часи.

За даними розкопок ширина споруди склала біля 9,3 м. Дно котловану залягало на гл. 1,4 м від рівня сучасної денної поверхні і являла собою „стяжку” з бетонного розчину та вапнякового каміння. В центральній частині споруди на дні було виявлено три круглі плінфи, одна з яких зафіксована в положенні in situ. Заповнення споруди складалося переважно з каменю, фрагментів бетонного розчину та решток будівельної кераміки. В деяких випадках збереглися цілі блоки цегли, які налічували до чотирьох шарів цегли, скріпленої вапняковим розчином. Із завалів споруди походять уламки гончарної кераміки черняхівського типу, амфор типу Forlimpopoli, підставок під амфори, скляні намистини, залізний ланцюжок тощо.

Аналіз знахідок та будівельних решток свідчить, що споруда відноситься до пізньоримського часу (III – сер. V ст. н. е.). Типи будівельної кераміки та розчину вказують на те, що вона була збудована у римській архітектурній традиції. Наявність блоків прямокутної та круглої цегли в одній деструкції дозволяє припускати, що споруда мала теплу підлогу – hypocaustum. Рухомі археологічні знахідки з пам’ятки Бузовиця-1 переважно відноситься до черняхівської культури. Тобто, ми маємо справу із зразком споруди в римській будівельній традиції, розташованої в межах варварського поселення.

Найближчі аналогії будівельним решткам з Бузовиці-1 присутні в спорудах на територіях римських провінцій. Вважається, що носіями черняхівської культури були різні варварські племена Південно-Східної Європи. Культура склалася під значним впливом римської цивілізації. Прояви цього впливу переважно бачать в рухомих артефактах – скляний, глиняний або металевий посуд, прикраси, зброя тощо. Ці речі могли бути предметами імпорту, військової здобичі або дарунків для варварів. Єдиний приклад римського імпорту „вищого рангу” демонструє пам’ятка Комарів, яка знаходиться за 4 км від Бузовиці. Тут розміщувалася склоробна майстерня, яка є свідченням прямого перенесення римських технологій в середовище варварів. З урахуванням цих даних, ймовірно, ми маємо справу з єдиною соціально-економічною локацією, де поселення в Бузовиці могло бути адміністративним центром, а поселення в Комарові – виробничим осередком.

Об’єкти римської архітектури за межами лімесу відомі в Європі. Проте, вони розташовані від римських кордонів не далі 20–30км. Нагадаємо, що Бузовиця розташована мінімум за 250–350 км від кордонів Римської імперії.

Schlüsselworte: Černjachiv-Kultur; römische Provinzen; architektonische Strukturen; Hypocaust

Keywords: Černjachiv culture; Roman provinces; architectural structures; hypocaust

Keywords: черняхівська культура; римські провінції; архітектурні споруди; гіпокауст

Literatur

Abramov 1993: A. P. Abramov, Antichnye amfory. Periodizatciia i khronologiia. Bosporskii sbornik, 3 (Moskva 1993).Search in Google Scholar

Aldini 1978: T. Aldini, Anfore foropopiliensi. Archeologia Classica 30, 1978, 236–245.Search in Google Scholar

– 1999: –, Anfore foropopiliensi in Italia. Documenti e studi 10, 1999, 23–56.Search in Google Scholar

Andrzejowski 2014: J. Andrzejowski, Ze studiów nad związkami przeworskowielbarskimi na wschodnim Mazowszu – cmentarzysko w Wyszkowie nad Bugiem. In: J. Andrzejowski (Hrsg.), In medio Poloniae barbaricae. Agnieszka Urbaniak in memoriam. Monumenta Archaeologica Barbarica, Series Gemina, 3 (Warszawa 2014) 19–43.Search in Google Scholar

Baran 1981: V. D. Baran, Cherniakhivska kultura: Za materialamy verkhnoho Dnistra i Zakhidnoho Buhu (Kyiv 1981).Search in Google Scholar

Berger et al. 2020: F. Berger/F. Bittmann/M. Geschwinde/P. Lönne/M. Meyer/G. Moosbauer, Die römisch–germanische Auseinandersetzung am Harzhorn (Ldkr. Northeim, Niedersachsen). Germania 88/1–2, 2010, 313–402.Search in Google Scholar

Вezeczky 2013: T. Вezeczky, The Amphorae of Roman Ephesus. In: P. Scherrer/R. Sauer (Hrsg.), Forschungen in Ephesos XV/1 (Wien 2013).10.2307/j.ctt1vw0qxmSearch in Google Scholar

Bondar/Petrauskas 2021: K. M. Bondar/O. V. Petrauskas, Roman villa at 300 km from Limes? Geophysical results and archaeological proof of the newly discovered site in Ukraine. ІSAPnews. The Newsletter of the International Society for Archaeological Prospection 64, December 2021, 4–9.Search in Google Scholar

Bursche 2016: A. Bursche, Bitva pri Abrite, imperatorskaia kazna i aureusy v Barbarikume. In: O. Petrauskas et al. (Hrsg.), Cherniakhivska kultura: do 85-richchia vid dnia narodzhennia I. S. Vynokura. Oium 5 (Kyiv 2016) 127–140.Search in Google Scholar

Daniels 2004: J. V. Daniels, Ground Penetrating Radar, 2^nd Edition. The Institute of Electrical Engineers (London 2004).10.1049/PBRA015ESearch in Google Scholar

Didenko 2017: S. V. Didenko, Italiiski amfory yak shche odyn aspekt Komarivskoho fenomenu. In: A. Skyba/S. Horbanenko (Hrsg.), Yevropeiska arkheolohiia I tysiacholittia n. e. (Kyiv 2017) 87–96.Search in Google Scholar

– 2018: –, Antychnyi keramichnyi import u cherniakhivskii kulturi na terytorii Ukrainy. Dys. kand. ist. nauk (Kyiv 2018).Search in Google Scholar

– 2021: –, Antychnyi keramichnyi import z doslidzhen poselennia piznorymskoho chasu Buzovycja u 2020 r. Dodatok 6. In: M. Ilkiv (Hrsg.), Zvit pro arkheolohichni ekspertyzy ta rozvidky na terytorii Chernivetskoi oblasti v 2020 rotsi (Chernivci, Kyjv 2021).Search in Google Scholar

Egloff 1977: M. Egloff, Kellia. La Poterie Corte. Quatre Siecles D’Artisanat et D’Echanges en Basse-Egypte in 2 tome. Recherches Suisses D’Archeologie Copte dirigees par Rodolphe Kasser, 3 (Genève 1977).Search in Google Scholar

Elschek 2012: K. Elschek, Römisches Baumaterial, Dachziegeln und Ziegel vom Záhorie-Gebiet und aus Zohor (Westslowakei). Zborník Slovenského národného múzea 106, Archeológia 22, 2012, 259–265.Search in Google Scholar

Elschek 2014: K. Elschek, Sekundäre Romanisierung der Germanen an der unteren March im Limesvorfeld von Carnuntum und ein neues germanisches Fürstengrab der „Lübsow-Gruppe“ aus Zohor 1. Archaelogica Austrica 96/2012, 2014, 71–94.10.1553/s71Search in Google Scholar

Ethelberg 2000: P. Ethelberg, Skovgårde. Ein Bestattungsplatz mit reichen Frauengräbern des 3. Jhs. n. Chr. auf Seeland. Nordiske Fortidsminder B/19 (Copenhagen 2000).Search in Google Scholar

Honcu/Stănică 2019: S. Honcu/A.-D. Stănică, Roman Amphorae discovered at the Headquarters of Noviodunum on the lower Danube. In: L. Mihailescu-Bîrliba/W. Spickermann (Hrsg.), Roman Army and Local Society in the Limes Provinces of the Roman Empire (Rahden/Westfalia 2019) 205–227.Search in Google Scholar

Hopkalo 2008: O. V Hopkalo, Busy i podveski cherniakhovskoi kultury (Kiev 2008).Search in Google Scholar

Horochovskii 1988: E. L. Horochovskii, Khronologiia cherniakhovskikh mogilnikov Lesostepnoi Ukrainy. In: B. A. Rybakov (Hrsg.), Trudy V Mezhdunarodnogo kongressa arkheologov–slavistov, 4 (Kiev 1988) 34–46.Search in Google Scholar

I Goti 1994: I Goti, (Ausstellung. Milano, Palazzo Reale, 28 gennaio – 8 maggio 1994) (Milano 1994).Search in Google Scholar

Kazanskij 2014: M. M. Kazanskij, Vozhdeskoe zakhoronenie gunnskogo vremeni v Kontceshtakh i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Tractus aevorum 1/1, 2014, 28–51.10.18413/2312-3044-2014-1-1-28-51Search in Google Scholar

Keay 1984: S. J. Keay, Late Roman Amphorae in the Western Mediterranean. A Typology and Economic Study: the Catalan Evidence. British Archaeological Reports International Series, 196/1 (Oxford 1984).10.30861/9780860542506Search in Google Scholar

Kiessel 2012/2013: M. Kiessel, Das spätantike Palastareal nordöstlich und östlich der „Basilika“ in Trier. Trierer Zeitschrift 75/76, 2012/2013, 85–199.Search in Google Scholar

Kokowski 1993: A. Kokowski, L’art militaire des Goths à l’époque romaine tardive (d’après les données archéologiques). L’armée romaine et les Barbares du 3e au 7e siècle. Actes du Colloque International org. par le Musée des Antiquités Nationales et l’URA 880 du CNRS. Saint-Germain-en-Laye, 24–28 février 1990 (Rouen 1993) 335–354.Search in Google Scholar

Komoróczy/Vlach 2019: B. Komoróczy/M. Vlach, Römische Lager im mittleren Donauraum als geographisch, militärstrategisch und kulturell definierte Orte der Mobilität. Siedlungsforschung. Archäologie – Geschichte – Geographie 36, 2019, 21–58.Search in Google Scholar

– Vlach/Rajtar 2018: – /M. Vlach/J. Rajtar, Temporäre Lager aus der Zeit der Markomannenkriege entlang der militärischen Vormarschroute an March und Thaya. Limes XXIII, Kapitel 6 Session 5 – Beyond the Empire’s Edge: Visualization and Strategy (Mainz 2018), 296–304.Search in Google Scholar

Korokhina/Belskyi/Petrauskas/Avramenko/Khamaiko/Lytvynenko/Il’kiv 2022: A. Korokhina/V. Belsky/O. Petrauskas/M. Avramenko/N. Khamaiko/Yu. Lytvynenko/M. Il’kiv, The first archaeometric characterization of the late Roman period plinth in the Dnister river basin (in comparison with early medieval material. Cuadernos de Prehistoria y Arqueología de la Universidad de Granada 2022, 381–412.10.30827/cpag.v32i0.23984Search in Google Scholar

Kravčenko/Korpusova 1975: N. M. Kravčenko/V. M. Korpusova, Deiaki rysy materialnoi kultury piznorymskoi Tiry. Arkheolohiia 18, 1975, 20–42.Search in Google Scholar

Kuzmanov 1985: G. Kuzmanov, Rannovizantiiska keramika ot Trakiia i Dakiia (IV – nachaloto na VII vek). Razkopki i prouchvaniia XIII (Sofiia 1985).Search in Google Scholar

Magomedov 2001: B. V. Magomedov, Cherniakhovskaia kultura. Problema etnosa (Lublin 2001).Search in Google Scholar

– 2010: –, Znakhidky predmetiv rymskoho importu z metalu na cherniakhivskykh pamiatkakh Ukrainy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy 2, 2010, 174–182.Search in Google Scholar

–/Levada 1996: –/M. E. Levada, Oruzhie cherniakhovskoi kultury. Materaly po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii 5, 1996, 304–323; 558–556.Search in Google Scholar

Masan/Mysko 2009: O. Masan/Ju. Mysko, Etapy budivnytstva Khotynskoho zamku u svitli novykh arkheolohichnykh dzherel. Pytannia starodavnoi ta serednovichnoi istorii. arkheolohii y etnolohii 2 (28), 2009, 10–20.Search in Google Scholar

Miks 2017: Ch. Miks, Zum Wandel der römischen Schwertausrüstung im 2. Jh. n. Chr. und seinem Stand zur Zeit der Markomannenkriege. Študijné Zvesti (Nitra 2017) 113–136.Search in Google Scholar

Naumenko 2012: S. A. Naumenko, Sostav amfor v zakrytykh kompleksakh Tanaisa kontca І – serediny ІІІ vv. n. e. Vestnik Tanaisa 3, 2012, 63–88.Search in Google Scholar

Naumienko/Paczyńska 2001: S. Naumienko/K. Paczyńska, Importy amfor typu Forlimpopoli do Tanais w II i III wieku n.e. Światowit 3/44, 2001, 165–174.Search in Google Scholar

Naveau 1992: J. Naveau, Les thermes d’Entrammes (Mayenne). Revue Archéologique de l’Ouest 9, 1992, 129–159.10.3406/rao.1992.986Search in Google Scholar

Nikitina 1964: G. F. Nikitina, Pamiatniki cherniakhovskoi kultury na Srednem Dnestre. Sovetskaia arkheologiia 2, 1964, 140–150.Search in Google Scholar

Opaiţ 2004: A. Opaiţ, Local and imported ceramics in Roman province of Scythia (4^th–6^th centuries AD). Aspects of economic life in the Province of Scythia. British Archaeological Reports International Series 1274 (Oxford 2004).10.30861/9781841716275Search in Google Scholar

– 2007: –, From Dr 24 to LR 2? In: M. Bonifay/J.-C. Tréglia (Hrsg.), LRCW 2. Late Roman Coarse Wares, Cooking Wares and Amphorae in the Mediterranean. Archaeology and Archaeometry. British Archaeological Reports International Series 1662, ІІ (Oxford 2004) 611–625.Search in Google Scholar

Peacock/Williams 1986: D. P. S. Peacock/D. F. Williams, Amphorae and Roman economy (London, New York 1986).Search in Google Scholar

Petrauskas 2014: –, Komariv – ein Werkstattzentrum barbarischen Europas aus spätrömischer Zeit (Forschungsgeschichte, einige Ergebnisse und mögliche Perspektiven). Ephemeris Napocensis 24, 2014, 87–116.Search in Google Scholar

– 2017: –, Übergang von der Stufe С2 zu С3 in der Černjachov–Kultur (am Beispiel der Glasschalen mit Ringboden). Ephemeris Napocensis 27, 2017, 123–154.Search in Google Scholar

– 2021: –, Neue Funde von Hemmoorer Eimern zwischen Südlichem Bug und Dnister. Zur Typologie und Chronologie. In: E. Sava (Hrsg.), Die Chronologie der vorrömischen Eisen- und frühen Kaiserzeit in Mittel- und Südosteuropa: Probleme und Perspektiven: Humboldt-Kolleg: Chronologie in den archäologischen Forschungen, Chişinău, 08.–09. November 2018 (Chişinău, Berlin 2021), 233–250.Search in Google Scholar

–/Avramenko 2019: –/M. Avramenko, The settlement Komariv – glass-production centre in the European Barbaricum: a cultural and natural environment. Plural 7/2, 2019, 68–91.10.37710/plural.v7i2_5Search in Google Scholar

–/Shyshkin (im Druck): –/R. G. Shyshkin, (im Druck) Glass-production workshop of the Huns times in Transnistria.Search in Google Scholar

Piérart/Thalmann 1980: M. Piérart/J. P. Thalmann, ‘Céramique romaine et médiévale’. Etudes argiennes. Bulletin de correspondance hellénique. Supplément 6 (Paris 1980) 459–482.10.3406/bch.1980.5174Search in Google Scholar

Pieri 1998: D. Pieri, Les Importations d’Amphores Orientales en Gaule Méridionale durant l’Antiquité Tardive et le Haut-Moyen Age (IVe–VIIe siécles aprés J.-C.). Typologie, Chronologie et Contenu. In: L. Rivet (Hrsg.), Société Française d’Étude de la Céramique Antique en Gaule. Actes du Congrés d’istres 21–24 mai 1998 (Bouches-du-Rhone 1998) 97–106.Search in Google Scholar

– 2005: –, Le commerce du vin oriental à l’époque byzantine (Ve–VIIe siècles). Le témoignage des amphores en Gaule. Bibliothèque Archéologique et Historique 174 (Beirut 2005).Search in Google Scholar

Popa 1997: A. Popa, Die Siedlung Sobari, Kr. Soroca (Republik Moldau). Germania 75/1, 1997, 119–131.Search in Google Scholar

– 2015: –, Untersuchungen zu den römisch–barbarischen Kontakten östlich der römischen Provinz Dacia. Antiquitas, Reihe 3, 47 (Bonn 2015).10.14795/j.v3i3.197Search in Google Scholar

– 2020: –, Römische Stationen jenseits des Limes und die Frage der römisch-barbarischen Kulturkontakte beidseits der Ostkarpaten. Das Fallbeispiel Sobari. Kontaktmodi: Ergebnisse der gemeinsamen Treffen der Arbeitsgruppen „Mobilität und Migration“ und „Zonen der Interaktion“ (Wiesbaden 2020) 275–284.Search in Google Scholar

Rikman 1970: E. A. Rikman, Poselenie pervykh stoletii n. e. Sobar v Moldavii (o sviaziakh cherniakhovtcev s antichnym mirom). Sovetskaia arkheologiia 2, 1970, 180–197.10.25291/VR/1970-VR-180Search in Google Scholar

Riley 1979: J. A. Riley, The Coarse Pottery from Berenice. In: J. A. Lloyd (Hrsg.), Excavations at Sidi Khrebish Benghazi (Berenice). Lybia Antiqua Supplement II (Tripoli 1979) 91–497.Search in Google Scholar

Schelov 1978: D. B. Schelov, Uzkogorlye svetloglinianye amfory pervykh vekov nashei ery. Klassifikatciia i khronologiia. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii 156, 1978, 16–21.10.1007/BF01102187Search in Google Scholar

Schnetz 2013: M. Schnetz, Die Villa rustica von Regensburg-Harting. Bericht der Bayerischen Bodendenkmalpflege 54, 2013, 45–143.Search in Google Scholar

Smiško 1957: M. Ju. Smiško, Zvit pro rozkopky poselennia pershoi polovyny I tysiacholittia n.e. bilia s. Komariv Kelmenetskoho r-nu, Chernivetskoi obl. v 1957 r. Naukovyi arkhiv IA NANU 1957\37 (Kyiv 1957).Search in Google Scholar

– 1964: –, Poselennia III–IV st. n. e. iz slidamy sklianoho vyrobnytstva bilia s. Komariv Chernivetskoi oblasti. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia ta Volyni 5, 1964, 67–80.Search in Google Scholar

Šiškin 1999: R. Šiškin, Zur Siedlungsarchäologie der Černjachov-Kultur. In: G. Gomolka-Fuchs (Hrsg.), Die Sîntana de Mureş-Černjachov-Kultur (Bonn 1999) 83–90.Search in Google Scholar

Tejral 2009: J. Tejral, Das Gebiet nördlich der mittleren Donau zur Zeit Marbods. In: F. Salač/J. Bemmann (Hrsg.), Mitteleuropa zur Zeit Marbods (Praha–Bonn 2009) 149–216.Search in Google Scholar

Werner 1956: J. Werner, Beiträge zur Archäologie des Attila–Reiches (München 1956).Search in Google Scholar

Werner 1959: J. Werner, Studien zu Grabfunden des V. Jahrhunderts aus der Slowakei und der Karpatenukraine. Slovenskа Archeologia, 7, 1959, 422–438.Search in Google Scholar

Zaseckaja 1983: I. P. Zaseckaja, Klassifikatciia nakonechnikov strel gunnskoi epokhi (konetc IV – V vv. n. e.). In: В: A. S. Skripkin (Hrsg). Istoriia i kultura sarmatov (Saratov 1983) 70–84.Search in Google Scholar

Online erschienen: 2023-06-09

Erschienen im Druck: 2023-06-07

You are currently not able to access this content.

Articles in the same Issue

https://doi.org/10.1515/pz-2023-2006

Keywords for this article

Černjachiv culture; Roman provinces; architectural structures; hypocaust; черняхівська культура; римські провінції; архітектурні споруди; гіпокауст