An Early Iron Age Female Funeral Site in the Ukrainian Forest-Steppe: Insights from Ivanivtsi-Antonivka, Barrow 3
-
Marzena Szmyt
,
Piotr Włodarczak
,
Oleksandr Shelekhan
,
Anita Szczepanek
,
Marcin M. Przybyła
,
Vitalii Rud
,
Danuta Żurkiewicz
,
Tomasz Goslar
,
Iwona Hildebrandt-Radke
,
Daniel Makowiecki
,
Anna Rauba-Bukowska
und
Joanna Rennwanz
Abstract
The article reports the results of research focused on Barrow 3 in Ivanivtsi-Antonivka, Vinnitsia oblast, Ukraine, which was carried out by a Polish-Ukrainian team in 2019. This small and badly damaged barrow contained just seven features, including only two graves. The results of the multifaceted analyses indicated that despite the small number of sites, the history of the barrow can be divided into three phases – all resulting from the activity of communities associated with the Chornolis culture. Two phases were related to the placement of graves and the enlargement of the mound: Phase 2 (820–770 BC) and Phase 3 (750–685 BC). In contrast, the earliest Phase 1 (960–930 BC) probably covers the demarcation of the ceremonial/ritual space through the placement of a central post, the digging of a ditch, the rising of a mound (?) and the holding of a ceremonial feast. Remarkably, this stage did not end at all with the placement of a grave in the designated space or at least no traces of this have been found. The two excavated graves were intended for women. In both cases, the deceased were accompanied by a similar set of artefacts: a clay cup and a clay spindle whorl probably representing a spindle. It seems that this recurrent set was meant to stress one of the major tasks of women namely the manufacture of textiles. At present, the barrow discussed here does not find any full analogies, as sites concealing modest female burials associated with the Chornolis culture have not been studied in much detail.
Abstrakt
W artykule przedstawiono wyniki badań kurhanu nr 3 w miejscowości Iwaniwci-Antoniwka w obwodzie winnickim na Ukrainie, przeprowadzonych przez zespół polsko-ukraiński w 2019 roku. Ten niewielki i mocno zniszczony kurhan zawierał zaledwie siedem obiektów, w tym jedynie dwa groby. Wyniki wieloaspektowych analiz wskazały, że mimo niewielkiej liczby obiektów historię kurhanu można podzielić na trzy fazy, będące rezultatem aktywności społeczeństw związanych z kulturą czarnoleską. Dwie fazy odnoszą się do umieszczenia grobów i powiększania nasypu: faza 2 (820–770 BC) i faza 3 (750–685 BC). Natomiast faza 1 (960–930 p.n.e.) prawdopodobnie dokumentuje wyznaczenie przestrzeni ceremonialnej/rytualnej poprzez umieszczenie centralnego słupa, wykopanie rowu, wzniesienie kopca (?) i zorganizowanie uroczystej uczty. Co istotne, etap ten nie zakończył się założeniem grobu w wyznaczonym miejscu, a przynajmniej nie znaleziono na to żadnych śladów. Dwa zbadane groby były przeznaczone dla kobiet. W obu przypadkach zmarłym towarzyszył podobny zestaw artefaktów: gliniany kubek oraz wrzeciono lub tylko gliniany przęślik. Wydaje się, że ten powtarzający się zestaw miał na celu podkreślenie jednego z głównych zadań kobiet, jakim było wyrabianie tekstyliów. Obecnie omawiany kurhan nie ma pełnych analogii, gdyż miejsca kryjące skromne pochówki kobiece związane z kulturą czarnoleską nie były do tej pory tak szczegółowo analizowane.
Анотація
У статті презентовано результати досліджень кургану №3 з памʼятки Іванівці-Антонівка (Вінницька область, Україна), розкопки якого проведено групою польсько-українських науковців у 2019 році. У цьому невеликому та значно пошкодженому кургані було знайдено лише сім обʼєктів, зокрема – два поховання. Результати всебічних аналізів засвідчують, що, незважаючи на невелику кількість обʼєктів, історію кургану можна розділити на три етапи, які є результатом діяльності спільнот чорноліської культури. Етапи 2 (820–770 ВС) та 3 (750–685 ВС) були пов’язані з розміщенням поховань і розширенням кургану. Найдавніший із них, етап 1 (960–930 ВС), ймовірно, вказує на демаркацію церемоніального/ритуального простору шляхом розміщення стовпа у центрі, викопування рову, зведення кургану (?) та проведення церемоніальних обрядів. Важливо, що цей етап не завершився розміщенням поховань або, принаймні, жодних слідів цього не виявлено. У двох досліджених могилах поховано жінок із подібним набором артефактів, а саме – з керамічним кубком і пряслом або лише пряслом. Схоже, що ці вироби мали на меті наголосити на одному із головних видів діяльності похованих жінок, тобто на виробництві текстилю. Досліджений курган не має повних аналогій, оскільки скромні жіночі поховання чорноліської культури не вивчені настільки детально.
© 2025 Walter de Gruyter GmbH, Berlin/Boston
