Investigating the origins of the Cherniakhiv community at Voitenki, East Ukraine, through strontium isotope analysis
-
Claudia Gerling
,
Oleksandra Kozak
,
Mikhail Liubichev
,
Tetyana Rudich
und
Erdmute Schultze
Abstract
This paper presents strontium isotope data of human burials from Voitenki, a cemetery attributed to the Cherniakhiv Culture (1st Millennium AD), in East Ukraine. Intending to use strontium isotope analysis to distinguish between local and non-local origins, we sampled 30 out of 113 inhumation graves that were excavated until 2018. The sample set included 22 adults, 4 juvenile individuals and 4 children, among them 11 anthropologically identified as male and 11 as female. The selection represents different variants of the burial rites concerning grave construction and composition of the grave furnishings. In contrast to the common wheel-made pottery, two graves contained hand-made ceramic vessels of non-local, probably Sarmatian, origin that indicates a potential non-local origin of the deceased. The 87Sr/86Sr values in the tooth enamel of 20 out of the 30 analysed skeletons agree with the estimated “local” Sr range, among them all of the children and most of the women. Ten out of the 30 sampled gave 87Sr/86Sr ratios that were outside the range of local bioavailable Sr suggest human mobility and immigration – but mainly restricted to the wider region. This suggests an influx of new people to the community and changes in the population composition across all chronological use-phases of the cemetery. Outlying Sr values and a hand-made vessel in Sarmatian pottery tradition coincide as “non-local” evidence for grave 43, but the disagreement between isotopic and archaeological outliers, for example in grave 51, shows that “non-natives” or “foreigners” cannot be detected by the archaeological analyses of grave inventories alone and that cultural identity is much more complex.
Zusammenfassung
In diesem Artikel präsentieren wir die Sr-Isotopendaten menschlicher Bestattungen aus Vojtenki, einem Gräberfeld der Černjachiv-Kultur (1. Jt. n. Chr.) in der Ostukraine. Mit dem Ziel, durch Sr-Isotopen-Analyse zwischen lokaler und nicht-lokaler Herkunft zu unterscheiden, wurden 30 von 113 Körperbestattungen, die bis 2018 ausgegraben worden waren, beprobt. Das Probenmaterial umfasst 22 Erwachsene, 4 juvenile Individuen sowie 4 Kinder, unter denen anthropologisch 11 als männlich und 11 als weiblich bestimmt werden konnten. Die Auswahl repräsentiert verschiedene Varianten der Bestattungssitten in Bezug auf Grabkonstruktion und Zusammensetzung des Grabinventars. Im Gegensatz zu der allgemein vorherrschenden Drehscheibenkeramik enthielten zwei Gräber handgeformte Gefäße nicht-lokaler, vermutlich sarmatischer Herkunft, was die nicht-lokale Herkunft der damit Bestatteten anzeigen könnte. Die 87Sr/86Sr-Werte im Zahnschmelz von 20 der 30 analysierten Skelette entsprechen dem festgelegten „lokalen“ Sr-Bereich, darunter alle Kinder und die meisten Frauen. Zehn der 30 Beprobten ergaben 87Sr/86Sr-Raten, die außerhalb des lokal bioverfügbaren Strontiums waren, und lassen menschliche Mobilität und Zuwanderung vermuten – mehrheitlich begrenzt auf die Mikroregion. Dies weist auf einen Zustrom von Menschen in die Gemeinschaft und auf einen Wechsel in der Zusammensetzung der Bevölkerung während aller Belegungsphasen des Gräberfeldes hin. Abweichende Sr-Werte und ein handgeformtes Gefäß in sarmatischer Keramiktradition stimmen überein als „nicht-lokaler“ Nachweis für Grab 43, die Differenz von lokalem Isotopenwert und archäologischer Abweichung für Grab 51 zeigt aber, dass „Nicht-Einheimische“ oder „Fremde“ nicht allein durch archäologische Analysen der Grabinventare festgestellt werden können und dass kulturelle Identität wesentlich komplexer ist.
Резюме
Стаття надає результати аналізу ізотопів стронція людських поховань на могильнику біля села Війтенки в Східній Україні, що відноситься до черняхівської культури (I тис. н. е.). З метою виділення місцевого та немісцевого походження ми видібрали 30 зразків з 113 поховань-інгумацій, досліджених у 2005–2018 роках. До вибірки війшли 22 поховання дорослих, 4 поховання підлітків. та 4 дитячих поховання. Серед дорослих антропологічно ідентифіковано 11 поховань як чоловічі та 11 поховань як жіночі. У вибірці репрезентовано різні варианти поховальної обрядності, що торкається облаштування могил та поховального оздоблення. Замість звичайної гончарної кераміки, у двох похованнях знаходились ліпні посудини імовірно сарматського походження, що вказує на немісцеве походження померлого. Рівень 87Sr/86Sr у зубній емалі 20 з 30 проаналізованих скелетів збігається з локальним рівнем Sr, серед них – усі діти та більшість жінок. У десяти з тридцяти відібраних зразків співвідношення 87Sr/86Sr вийшло за межі діапазону місцевого біодоступного стронція, що вказує на мобільність людини та імміграцію але взагалі обмежено більш широким регіоном. Це свідчить про приплив нових людей до громади та зміну складу населення на усіх етапах використання кладовища. У похованні 43 рівень Outlier Sr та ліпна посудина сарматської керамічної традиції виступають як свідоцтва нелокального походження. Але розбіжність між ізотопними та археологічними свідоцтвами, наприклад у похованні 51, свідчить, що «немісцеві» або «іноземці» не можуть бути виявлені тільки за допомогою археологічного аналізу поховального інвентарю і культурна ідентичність є набагато складнішим явищем.
© 2025 Walter de Gruyter GmbH, Berlin/Boston
